13 квітня 2026 р. о 09:20
Глава Церкви Непохитної Ходи, Владика Вальдемар Хархаліс, розпочав обряд великого затвору в глибокій печері. Перебуваючи в повній ізоляції від мирської чистоти, Пастир прийняв останнє причастя перед зануренням у багатоденне споглядання первісного бруду.
Він зійшов у глибини, аби поєднатися з прахом першозданним. Владика Вальдемар обрав собі за притулок вогку печеру, де стіни ридають росою небесною, а повітря сповнене духом вічності. За вівтарем із дикого каменю Владика підніс причастя — останнє перед тим, як світло плотське згасне для очей його, поступившись місцем сяйву внутрішнього нерозбавленого.
Цей печерний затвор — не втеча, а священне повернення до першовитоків. Владика відкинув промені сонця, проголосивши, що денне світло лише засліплює дух, заважаючи споглядати істину, яка найкраще проступає в темряві крізь кришталь святої чаші. Тут, серед холодного каменю та цілющої вогкості, він загартовує свою немитість, перетворюючи її на непохитну броню віри.
Пресслужба ЦНХ
17 квітня 2026 р. о 20:35
Завершивши канонічний візит до віддаленої парафії Владика Вальдемар Хархаліс особисто прийняв на себе всі дари, що виставили вірні, і мужньо боровся з гравітацією та духовною вагою прожитого дня.
15 квітня 2026 р. о 18:05
Перебуваючи у стані глибокого виснаження посеред сотень спустошених судин, Владика явив вірним доказ того, що кожен гріх був особисто ним випитий, знешкоджений та запечатаний у власному тілі.
